-
1 обличчя
сface; ( вигляд) countenance; літ. visageдивитися в обличчя — to look in the face, to face, to envisage, to confront
стояти обличчям до чогось — to face, to front, to confront
-
2 знати
to know, to have knowledge (of), to be aware (of); ( бути поінформованим) to be informed (of); (бути обізнаним, знайомим) to be acquainted ( with); ( уміти) to be skilled inне знати — not to know; to be ignorant of (unconscious of, unaware of)
прекрасно знати — to have a good knowledge (of), to be versed (in); to have at one's finger tips
дати знати — to inform, to let know
дати себе знати — to make itself felt; to reveal oneself
См. также в других словарях:
обличчя — я, с. 1) Передня частина голови людини. Знати в обличчя. •• Маскоподі/бне обли/ччя обличчя з відсутністю міміки та зі згладженими складками. Нефрити/чне обли/ччя обличчя, яке характеризується одутлістю, блідо сірим кольором шкіри, набряклими… … Український тлумачний словник
знати — зна/ю, зна/єш, недок. 1) перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого , що небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому небудь. •• Зна/ю я вас ірон. уживається як вияв… … Український тлумачний словник
Волевачи — Волевачи старинный русский дворянский род. Содержание 1 Историческое упоминание 2 Происхождение рода … Википедия
розпливатися — а/юся, а/єшся, недок., розпливти/ся і рідко розплисти/ся, иву/ся, иве/шся, док. 1) Розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому небудь (про рідину). || Розріджуючись, втрачати первісну форму, вигляд. || перен. Лягати або сідати, розвалюватися … Український тлумачний словник
